Динамівський універсал Олег Гусєв відповів на запитання журналіста видання «Команда».

- Олег, як тобі нинішня формула чемпіонату України?

- Так, загалом, нічого особливого. По-перше, вибирати особливо не було з чого, а по-друге, на турнірну конкуренцію скорочення ліги не надто вплине - претенденти на золото залишаються ті ж.

- Так, але загальний рівень першості суттєво знизився. Ти не згоден?

- Якщо дивитися на головних фаворитів чемпіонату - «Динамо», «Шахтар», «Дніпро», - то в цих клубах мало що змінилося. Так, від нас пішло кілька хороших легіонерів, але команда від цього гіршою не стала. А у донеччан і дніпропетровців склади практично не змінилися. Істотно змінився «Металіст», але це вже проблеми самого «Металіста».

- У ситуації, що склалася багато говорять про перспективи молодих виконавців, яким почали довіряти - особливо в середніх клубах....

- Саме по собі це непогано, але тільки час покаже, штучний це шлях або природний. Ось закінчиться відбірковий цикл для молодіжної збірної України зіграє чотири матчі у цьому році національна команда, тоді і поговоримо на цю тему. Втім, плоди всій цій ситуації вже трохи видно - в головній збірній країни давно не було стільки дебютантів, скільки за останні три місяці.

- Ти вже назвав головних претендентів на золото - клуби, які є благополучними практично у всіх відносинах. Але є колективи, які ледь животіють. Як бути з ними?

- В цих обставинах для наших хлопців може відкритися дорога в європейські чемпіонати. Нехай це будуть не найсильніші ліги, але це теж стане великим плюсом для збірної. Все покаже час.

- Тебе, бува, думки про європейські перспективи ще не покидають?

- Загадувати не буду, але на даний момент таких планів немає. Поки чим можу, тим допомагаю своїй рідній команді, мене все влаштовує, а там видно буде...

- Тема молоді проходить у нас в розмові червоною ниткою. У «Динамо» зараз теж зібраний, по суті, дитячий садок. Чіпляються хлопці за шанс?

- Поки що - так. Перспектива у них хороша. Тренер їм довіряє, а це найголовніше.

- Ти вже звик називати наставника по імені-по батькові?

- Давно вже. Не відкрию великого секрету, якщо скажу, що ще в той час, коли ми разом грали з Сергієм Ребровим, я називав його Станіславовичем. А він мені у відповідь говорив: «Анатолійович».

- Хлопці потім підхопили?

- Так, є трохи. Буває, і зараз мене так називають.

- Ребров сильно змінився?

- Звичайно. А як інакше? Він став головним тренером, на ньому лежить така колосальна відповідальність. Думаю, будь-хто в такій ситуації зміниться. Ти вже думаєш не тільки про те, як підготуватися до матчу, але і як підвести до гри весь колектив. Втім, Сергій Станіславович може з нами зіграти в квадраті, десь пожартувати. В цьому плані жодних проблем немає.

- Зараз багато говорять про атмосферу в «Динамо». Помінялася, мовляв, вона в кращу сторону. Що скажуть люди з досвідом?

- Атмосфера в колективі завжди залежить від результату - це я тобі точно кажу. Якою вона могла бути у нас в минулому сезоні, якщо ми не могли перемогти в кожній другій грі?

- Знаєш про те, що Сергій Ребров - вже дев'ятий наставник за час твоєї динамівської кар'єри?

- Якщо чесно, то я не рахував. Хоча давай тебе перевірю.

- Пропоную за прізвищами.

- Олексій Михайличенко, Сабо, Анатолій Дем'яненко, Леонід Буряк, Олег Лужний, Юрій Сьомін, Валерій Газзаєв, Олег Блохін та Сергій Ребров. Ти правий - дев'ять.

- Важко звикати до таких частих змін?

- Я ще раз повторю те, про що вже говорив: все залежить від результату. Коли фахівці змінюються, значить, у нас не все виходить. А коли не виконуються завдання, то і робота не приносить задоволення. Хорошого в цьому мало. Кількість тренерських відставок - це показник наших виступів. Лише одного разу тренер пішов з «Динамо» тільки тому, що йому так захотілося. Хоча тоді, в 2009 році, ми показували при Юрії Сьоміні непоганий футбол.

- Був період, коли ти постійно грав на позиції правого захисника і був цьому не особливо радий. А хто першим придумав тебе там використовувати?

- Буряк. У серпні 2003 року відбувся мій дебют у збірній, і на цей матч з румунами, я як раз і вийшов на фланзі оборони. До цього, правда, діяв у «Динамо» в якості лінійного виконавця, коли Михайличенко сповідував гру з трьома захисниками.

- Зараз тебе рідко в оборону відправляють?

- Я б так не сказав. В цьому сезоні ми провели вже шість поєдинків - в двох з них, з «Олімпіком» та «Зіркою», я діяв на фланзі захисту. Та й у минулому сезоні часто грав на цьому місці.

- Особливо у збірній...

- Так. По-моєму, в «Команді» порахували, що в минулому відбірковому циклі я виходив на поле на п'яти різних позиціях.

- Ти вже говорив про те, де тобі зручніше грати. А на якій позиції більше пробігаєш - у захисті чи в півзахисті?

- Звичайно, у півзахисті. Хоча в кількості ТТД це не завжди відображається. Доводиться, в основному, бігати без м'яча - передачу тобі не завжди віддають. Пам'ятаю, викликав мене до себе Сьомін і каже: «Олег, у тебе мало дій». Я відповідаю: «Так ви подивіться, скільки я пробіг, скільки ривків зробив. Значить, не давали - я ж не за пивом кудись бігав, а постійно відкривався...»

- А він що?

- Каже: «Все одно мало». В ідеалі потрібно не просто бігати, а робити це з м'ячем, яким тебе нагороджують.

- Який у тебе рекорд за загальним пробігом?

- Коли ми програли «МЮ» - 2:4. Під час трансляції цього матчу, за дві хвилини до фінального свистка, показали статистику і мою фотографію з написом -14 000 метрів.

- Пристойно...

- Найцікавіше, що до нас потім на базу приїхала служба допінг-контролю УЄФА. Я так і не зрозумів, чому обрали саме «Динамо», яке програло в тому груповому турнірі Ліги чемпіонів всі поєдинки. А мені потім Мар'ян Маркович каже: «Так це вони тебе вирішили перевірити - побачили, скільки ти пробіг» (посміхається).

- Зараз у тебе який середній обсяг?

- В районі 11-ти кілометрів. Плюс-мінус...

- А хто в «Динамо» зараз більше за всіх бігає?

- Так Ярмола, напевно. Може і Гармаш багато пробігти, якщо гра дається і травми не мучать. З цим у нас проблем ніколи не було. Хто б що не говорив про те, що ми повзаємо, «Динамо» завжди відрізнялася хорошою фізикою.

* фото А.Лукацького

www.fcdynamo.kiev.ua