Експерт програми «Великий футбол» Віктор Вацко проаналізував матч між збірними Бельгії та Уельсу.

-Там, де важко, і потрібно грати не тільки за рахунок зірок і таланту, де потрібно грати за рахунок командних дій і злагодженості, у Бельгії нічого не виходить. Матч з Італією був показовий.

В інших матчах – з Ірландією, Швецією та Угорщиною – суперник дав можливість зіграти Бельгії в той футбол, який вони любить: на просторі, на швидкості, і продемонструвати свою височенну індивідуальну майстерність.

В цьому матчі Бельгія дуже добре розпочала. В мене склалося враження, що вона хотіла зіграти, як з Угорщиною: ми вам забили швидкий м’яч, ви давайте атакуйте, а ми розірвемо вас на контратаках. Бельгія три гри так виграла: перемогли Ірландію, Швейцію та Угорщину. Але вийшло так, що валлійці були готові до контратак Бельгії: там знали про таке поняття, як план «В».  давайте ми згадаємо, скільки контратак у Бельгії вийшло. Нуль! Контратак не було. Валлійці грали високо, діяли компактно, при втраті м’яча – фолили.

Щодо Бельгії, то Вільмонтс зробив перед другим таймом свою найбільшу тактичну помилку: Карраско, мені здається, не потрібно було міняти на Феллайні, який гальмує гру команди, який не дає їй швидкості. Зрозуміло, що він хотів налагодити ситуацію в центрі поля, де, як мені здається, три футболісти збірної Уельсу переграли бельгійців. Ремзі, Ледлі та Аллен просто-напросто господарювали в середині поля та диктували умови гри.