Енді Керролл, Кенні Далгліш і Луїс Суарес

Енді Керролл, Кенні Далгліш і Луїс Суарес Фото:: Getty Images

Виступи Ліверпуля в останні десять років складно описати словами «стабільність», «системність» і «послідовність». У команди був відносно непоганий період під керівництвом Брендана Роджерса, а період роботи Юргена Клоппа викликає загальне захоплення. Разом з цим, фанати віддають перевагу забути про друге пришестя Кенні Далгліша на пост головного тренера. Про роботу Роя Ходжсона і говорити не доводиться.

«Король Кенні» був покликаний налагодити справи після вкрай невдалого досвіду роботи з Ходжсоном, який за один сезон примудрився привести в клуб Енді Керолла, Крістіана Поульсена, Пола Конческі і Мілана Йовановича.

(Залишимо в дужках і факт, що в ті буремні часи Ліверпуль підписав Луїса Суареса. Історія уругвайця почнеться трохи пізніше).

Свої повноваження Далгліш прийняв в січні 2011 року і довів команду до кінця сезону, від якого особливих очікувань вже не було. Незважаючи на те, що Далгліш не тренувався з 2000 року, очікування у фанатів були високими. Не варто зайвий раз згадувати, що «Король Кенні» носив статус живої ікони клубу, а останні успіхи в чемпіонаті Англії сталися саме під його керівництвом.

Зрозуміло, в умах фанатів вимальовувалася ідеальна картинка того, як Далгліш повертає чемпіонство через 20 років. Але сталося все зовсім інакше.

Трансферне літо

Літні підписання Ліверпуля

Літні підписання Ліверпуля Фото: Getty Images

Перші кроки в літнє трансферне вікно від Далгліша були логічними і викликали підтримку у фанатів. Зокрема, Ліверпуль скинув баласт і навіть виручив якісь гроші за Давида Н'Гога, Пола Конческі, Еміліано Інсуа, Даніеля Айали і Мілана Йовановича.

Безкоштовно Ліверпуль покинули Поульсен, Кір'якос, Фабіо Ауреліо і Набіль Ель Жар. Будемо відверті, що вищезгадані персонажі не приносили особливої ​​користі Ліверпулю і були віддані навіть з полегшенням.

В оренду були здані ті, кому потрібна була ігрова практика: Шелві, Гулаші і Пачеко були занадто молоді, а Коул і Аквілані так і не знайшли собі місця на Енфілді. Єдине питання виникало з продажу Рауля Мейрелеша. За досить невелику суму Челсі викупив у конкурентів надійного португальця, який без особливих проблем став основним у «синіх». Що це було?

В цілому ж Ліверпуль позбувся натовпу футболістів, які особливої ​​користі клубу не приносили, що однозначно викликає повагу до тренера.

Що стосується підписань, то на місце горезвісних «поульсенів» прийшли свої «даунінги». Трансферний вектор Далгліша був очевидний: ставка була зроблена на британців, які спалахнули в клубах середньої руки.

Так, центральним підписанням став Стюарт Даунінг. Очікувалося, що за значні 20 мільйонів фунтів Ліверпуль підпише диспетчера, який буде постачати «снаряди» Суаресу і Кероллу. З Сандерленда прийшов перспективний Джордан Хендерсон, а в Блекпулі перехопили головну зірку - Чарлі Адама. Ще по 7 мільйонів було виплачено за Хосе Енріке з Ньюкасла і за талановитого Себастьяна Коатеса, який в перспективі повинен був стати основним захисником Ліверпуля на довгі роки.

Непоганими виявилися підписання вільних агентів, які додали досвіду команді. Крейг Белламі додав варіативності в атаці, тоді як Доні став надійним тилом для Пепе Рейни. У сезон команда входила з великими надіями на новачків і тренерський штаб.

Ляпаси на старті

Старт сезону можна було назвати непоганим. Ліверпуль обіграв Арсенал на Емірейтс, пройшов перший раунд Кубка Ліги і стартував з семи очок в трьох матчах. Непогано себе проявили і новачки: Хендерсон і Адам забили дебютні голи, а дует форвардів Керолл-Суарес показував непогану результативність.

Перший серйозний провал відбувся у вересні. Візит на Уайт Харт Лейн закінчився розгромом - 4:0. Модріч, Дефо і Адебайор не помітили «червоних», а сам Ліверпуль догравав удев'ятьох (видалилися Шкртел і Адам). Тут варто зробити застереження, що це вже був дуже серйозний Тоттенхем з Бейлом і Модричем в старті і Харрі Реднаппом на тренерській брівці. Втім, у той сезон потрапляння «шпор» в Лігу чемпіонів було більше сенсацією, ніж буденністю.

Надалі команда Далгліша стала більш акуратною в іграх з лідерами, але виступала за сценарієм серіалу, який можна було б назвати «Лівергуд». Так, Ліверпуль дійсно не програв Юнайтед, Челсі і Сіті в першому колі. але примудрився втратити очки з Норвіч, Фулхемом, Суонсі, Віганом і Блекберном.

Перше коло Ліверпуль завершив на шостому місці. Про боротьбу за чемпіонство мови не йшло, але команда йшла врівень з Челсі і Арсеналом. А значить, що потрапляння в Лігу чемпіонів бачилося цілком реальним.

Поворотна точка

Крім якоїсь подібності стабільності, трапився також і епізод, який став поворотною точкою в тому сезоні для Ліверпуля. Черговий поєдинок проти Манчестер Юнайтед запам'ятався не грою, а конфліктом Луїса Суареса і Патріса Евра. Як розповів француз, форвард Ліверпуля дозволив собі расистські висловлювання. Після цього уругвайця відсторонили на вісім матчів, а сам прецедент поклав початок активної боротьби з расизмом.

Після цього випадку Ліверпуль втратив стабільність. Далгліш нервував на прес-конференціях, Суарес відсиджував дискваліфікацію, а градус напруги все зростав. Піком тієї самої напруги став матч з МЮ, коли відбувший дискваліфікацію Суарес не потиснув руку Патрісу Евра.

Але абстрагувавшись від усього цього, Ліверпуль без Суареса грав далеко не так ефективно. В АПЛ команда влетіла Сіті і Болтону, втративши також очки в матчі зі Сток Сіті. Повернувшись, уругваєць виявив, що його команда знаходиться в незавидному положенні.

Останній трофей Ліверпуля

Луїс Суарес святкує трофей з Ліверпулем

Луїс Суарес святкує трофей з Ліверпулем Фото: Getty Images

Складно повірити в те, що останній на даний момент трофей Ліверпуль виграв саме в цей дивний сезон. Не найстатусніший Кубок Ліги, але все ж. По ходу турніру Ліверпуль вибив Челсі і Ман Сіті, але в фіналі довелося грати зі скромним Кардіффом.

Але перемоги в турнірах не повинні бути простими. Кардіфф вистояв до серії пенальті, де точнішими виявилися гравці Ліверпуля. Нервова перемога принесла перший трофей після ери Бенітеса. І останній на сьогоднішній день.

Фанати були щасливі кубку, раділи гравці і тренери, але керівництво дуже стримано відреагувало на цей успіх.

«Нам потрібно потрапляння в Лігу чемпіонів», - такі цілі були окреслені перед Кенні Далглішом.

Післятрофейна депресія

Розачарування Стівена Джеррарда

Розачарування Стівена Джеррарда

Очікувалося, що Кубок Ліги повинен був стати поштовхом для великих звершень мерсисайдців.

Ось тільки після перемоги в турнірі Ливерпуль не окрилився, а навпаки став валитися в чемпіонаті. Команду стало лихоманити: нічиї, поразки, невдачі з аутсайдерами і безлика гра з фаворитами. Піком провалу стала катастрофічна серія з шести поразок в семи матчах, а в підсумку друге коло Ліверпуль провів чи не найгірше за усіх в АПЛ. Менше мерсисайдців набрали лише команди, що знаходились в зоні вильоту.

Найбільш показовим є той факт, що вище Ліверпуля фінішував навіть Евертон, і це при двох поразках в дербі.

Підсумкове восьме місце вже нікого не дивувало. За очками Ліверпуль повторив антирекорд 50-х років, і сезон не скрасила ще одна поїздка на Уемблі за Кубком. Фінал Кубка Англії з Челсі був програний, але є думка, що і перемога в ньому не врятувала б Далгліша від відставки.

Як себе показали футболісти?

За великим рахунком, цей сезон ніхто собі в актив не міг занести. Луїс Суарес забив всього 11 голів в чемпіонаті і пропустив багато ігор через скандал з Евра.

Енді Керолл ж став головним антигероєм всього сезону. Жалюгідні чотири голи в 35 іграх - все, чим може «похвалитися» форвард.

Повним провалом обернувся і трансфер Стюарта Даунінга, який віддав усього дві гольові передачі в 36 матчах.

З іншого боку, вболівальники Ліверпуля розділилися на два табори. Рішення відправити Далгліша у відставку викликало підтримку з боку частини фанатів, інша ж частина уболівальників бачила в цьому складі потенціал. І була права.

Джордан Хендерсон стане капітаном Ліверпуля, Луїс Суарес одним з кращих бомбардирів світу, а через рік з молодіжки підтягнеться якийсь Рахім Стерлінг. Але це вже зовсім інша історія.

Історія ж другого пришестя Кенні Далгліша виявилася дуже дивною і суперечливою. Ліверпуль завжди прагнув брати трофеї, але розміняли б вболівальники «червоних» перемоги в турнірах на той футбол, який зараз показує їхня улюблена команда?

На сайті буде онлайн-трансляція фіналу Ліги чемпіонів. Дізнайся також, де дивитись фінал Ліги чемпіонів Тоттенхем - Ліверпуль.

Більше матеріалів про фінал Ліги чемпіонів читай в нашій спецтемі.

Долучайся до телеканалів Футбол 1 / Футбол 2 в Telegram, щоб першим побачити найкращі голи з топ-ліг: https://t.me/footballua_tv