Ігор Бурбас

Ігор Бурбас

- Зараз ти вважаєшся одним з головних інсайдерів в українському футболі. Розкажи, з чого почалася ця історія і яким був твій перший інсайд?

- Насправді ідея про футбольні інсайди у мене зародилася під час ЄВРО-2016, коли у складі збірної України я подорожував Францією. Перед останнім матчем нашої збірної Михайло Фоменко вже попрощався з командою і попросив проти Польщі зіграти не для нього, а вже для наступного тренера, яким, всі розуміли, мав стати Шевченко.

Про цю інформацію я дізнався зсередини команди, а найближчим варіантом, коли можна було б її озвучити, був «Великий Футбол», який аж увечері. Я думав: «Блін, це ж скільки ще годин мине, ця інформація могла з'явитись десь раніше».

Слава Богу, вона ніде не розійшлася. А мені до того ж вдалося записати класне інтерв'ю з Михайлом Фоменком. В попередні дні він був дуже закритим і відповідав дуже сухими фразами, а тут я його розкрутив. Фактично в інтерв’ю зі мною він вже подав у відставку ще до матчу з Польщею. І він оцінив шанси свого наступника Андрія Шевченка на посаді головного тренера збірної. Вважаю, що це був мега-крутий в моїй кар'єрі день.

Ідея про використання твіттера з'явилась тоді, а почала втілюватися за 1-2 місяці. Тоді найгучніший інсайд облетів, не побоюсь цього слова, увесь світ, коли я повідомив про перехід Євгена Коноплянки з Севільї до Шальке за кілька днів ще до того, як він відбувся. До мене за підтвердженням звертались журналісти з-за кордону. І от з цього й почалася уся історія.

- Розкажи, як ти отримуєш таку інформацію? Хто для інсайдерів є джерелом?

- Це можуть бути як футболісти, так і тренери, керівники, менеджери, гендиректори, лікарі, масажисти. Звісно, всі ці джерела є перевіреними, я їм довіряю і за весь час не підводили мене ніколи.

В мене був випадок, коли з мене намагались силою «вибити» джерело. Це виявилась спонтанна історія. Кілька років тому я з друзями зібрався відпочити, і в караоке-клубі перетнувся з гравцями Динамо, які там святкували перемогу у важливому матчі УПЛ.

Ми намагались не помічати одне одного, поки не перетнулись у вбиральні з Андрієм Ярмоленком. Розмова не дуже зав'язалася, але потім інші динамівці нагрянули у вбиральню.

Зараз можна не приховувати Максима Коваля (його зараз немає в Динамо), тоді він мене по-дружньому почав пресувати: «Скажи мені, будь-ласка, звідки в тебе інформація, що Хачеріді оштрафували на 50 тисяч доларів? Звідки ти міг таке дізнатись? Навіть усередині команди максимум п'ять-шість людей це знає, навіть не усі футболісти». А тоді Сергій Ребров оштрафував захисника, бо вважав, що той недостатньо викладається на тренуваннях.

Я кажу: «Ти ж розумієш, джерела інформації я не розголошую. На те вони і є інсайди».

Він просив: «Ну скажи, будь-ласка, по секрету».

А я відповідаю: «Ти впевнений, що по секрету?» Переді мною стоять Коваль, Ярмоленко, Сидорчук, Морозюк, Корзун. Словом, пів Динамо.

Є таке правило інсайдів - не видавати джерел.

- Чи бували джерела, які намагалися тобі дати помилкову інформацію?

- Згадаю найкумеднішу історію, яка трапилася в моїй інсайдерській кар'єрі.

Є один з агентів, з яким спілкуюсь. І він хотів закинути мені одну інфу. Мовляв, в нас там є один іноземний гравець, якого ми хочемо влаштувати в чемпіонат Бельгії. І попросив: «Напиши, будь-ласка, що ним цікавляться Динамо та Шахтар, щоб ця інформація розійшлася».

На це я йому відповів: «Дивись, я дорожу своєю репутацію, ім'ям, тому від себе цю інформацію видавати не буду». Але через своїх друзів закинув анонімну плітку, що нібито Динамо цікавиться цим футболістом.

Далі найцікавіше: Ігор Суркіс прочитав цю інформацію, зателефонував у клуб і почав розпитувати про цього футболіста. Президенту клуба вислали нарізку з діями цього іноземця. Він настільки зацікавився і сказав: «Обов'язково його переглядайте». Не знаю, чи дійшла справа до пропозиції, але клуб зрештою не відпустив гравця. Ось так з нічого ледь не відбувся трансфер у київське Динамо.

- Бувала така інформація, в яку ти просто не повірив, а вона потім збулася і підірвала мережу?

- Були такі випадки, коли я знав певну інформацію, але розумів, що вона може нашкодити, і я її або якось дуже обережно намагався подати, або, як би мені не кортіло, я її не розголошував.

Наприклад, рік тому Паулу Фонсека вперше виставив на матч п'ять захисників. Було то з Хофенхаймом. Я знав ще до матчу, що «Шахтар» вийде грати за новою схемою, але видавати інформацію не хотів, аби суперник не дізнався про це.

Я написав: «Таким, яким Шахтар буде сьогодні, ви ще не бачили його за часів Паулу Фонсеки». Тоді Шахтар дійсно вийшов з п'ятьма захисниками. І ця схема для Шахтаря виявилася переможною.

Була історія, коли я дуже хвилювався за те, аби Тарас Степаненко перейшов до АПЛ. Я не публікував жодної історії про його перемовини із Крістал Пелас. Хоча знав. І навіть вже після закриття трансферного вікна один із керівників лондонської команди прилітав до Києва. Я знав, коли він прилітає, що він живе в готелі Hyatt, коли в нього зустріч із Сергієм Палкіним. Я це все знав, але не хотів публікувати, щоб не зірвати цей трансфер.

Я дуже хвилювався за перемовини донецького Шахтаря та Євгена Коноплянки. Це було позаминулої зими. Бернард мав йти з команди як вільний агент, і йому вже шукали заміну. Тоді дійсно Шахтар був зацікавлений і вів перемовини із Шальке. Наскільки мені відомо, німці заломили велику суму, оскільки його тільки-но купили за 15 мільйонів євро і не хотіли багато втрачати на продажу. Від «гірників» вимагали 13 мільйонів, і клуби зрештою не зійшлись в ціні.

Цей трансфер тоді не відбувся, а я про нього не писав, бо не хотів зірвати перемовини.

Зрештою, ми побачили, що Шахтар не відмовився від Коноплянки, а взяв стратегічну паузу. Коли ціна на гравця впала фактично до мінімуму, «гірники», можна сказати, врятували кар’єру самому гравцю. В свої 30 років, думаю, Коноплянка ще багато користі принесе донецькому клубу. Це мегатрансфер, я вважаю, вигідний для обох сторін.

- Чи були такі інсайди, про які ти пошкодував?

- Єдиний, можливо, твіт, за який мені було соромно, це коли я припустив, що в одному з найближчих матчів Ігор Харатін отримає жовту картку, яка стане для нього четвертою. Тоді він мав пропустити тур, аби вже наступного матчу зіграти проти, здається, донецького Шахтаря.

І я тоді написав: «На мою думку, коефіцієнт на жовту картку Харатіна в наступному турі - 1.01».

Після цього мені сам Харатін написав в одній з соцмереж: «Ти ж бачиш, що я не отримав жовтої картки, про яку ти так розписував. Я в такі ігри не граю».

Я відповів, що його знаю як порядну людину, і вибачився за те, що власні думки я оприлюднив в інтернеті, і інформація набула розголосу. Ми тоді нормально поговорили і я тоді пошкодував, що опублікував своє припущення.

Один з останніх прикладів, коли мені дещо незручно було - на зборах Шахтаря. Приїхав Маріуш Левандовські і попросився у Паулу Фонсеки відвідувати тренування, вчитися процесу. Ми тоді з поляком поспілкувалися, він мені сказав, що він тут стажується, вчиться.

Тоді я написав, що «Маріуш Левандовскі стажується у Паулу Фонсеки в Шахтарі». Сам Паулу цю інформацію прочитав і дуже розгнівався. Мовляв, у Шахтарі немає стажування як такого, і можуть подумати, що Левандовські розглядає можливість увійти в тренерський штаб. Після цього він заборонив поляку відвідувати тренування.

Мені дуже незручно було перед самим Левандовскі, якого більше не підпускали до Шахтаря.

- Чи є ти в чорному списку в когось з клубів або футболістів?

- Бувало немало випадків - або якийсь футболіст, або якийсь клуб ображалися на інформацію, яка від мене йшла.

Мене асоціюють з телеканалами «Футбол». Бувало так, що клуб ображався на мою інформацію і забороняв гравцям спілкуватися з нашими телеканалами. Це тривало недовго, буквально тиждень. Потім боси клубу охолонули.

А бувало навпаки: тренери клубів просили мене оприлюднити інформацію щодо заборгованості перед гравцями. Вони казали: «Дивись, в нас тут заборгованість за 3-4 місяці. Важко мотивувати футболістів». Я розумію, що це може допомогти гравцям вибити свої кровні гроші, публікував цю інформацію. Після цього керівники клубу могли на мене ображатися, але я діяв справедливо в інтересах гравців.

- А чим закінчилася твоя історія з Максимом Калініченком, який просив у тебе номер телефону в Твіттері?

- Я оприлюднив інформацію про те, нібито Максима Калініченка відсіяли з кола претендентів на посаду тренера ФК Львів. Сам Калініченко написав в коментарях: «Номер свой напиши».

Насправді я не так часто заходжу читати коментарі в Твіттері. Я цього не побачив, а пізно ввечері мені зателефонував анонімний номер. Це був Калініченко. Розмова була довга. Ми один одного почули, але не можу сказати, що зрозуміли.

Була жорстка розмова і з Євгеном Селезньовим. В Карабюкспорі його хотіли відрахувати з команди за порушення спортивного режиму. Потім він мені зателефонував. Він нічого не спростовував, але запитав, для чого я видав інформацію. Ми з ним поговорили, порозумілися і залишилися у нормальних стосунках.

Підписуйся на Twitter Ігоря Бурбаса, щоб бути в курсі нових інсайдів: https://twitter.com/iburbas

Також пропонуємо підписатися на Instagram-аккаунт ведучого, де можна побачити цікаве закулісся роботи на телеканалах «Футбол 1»/«Футбол 2». https://instagram.com/iburbas

Автор: Сергій Петров

Свіжий випуск Футбол NEWS:

Дізнавайся про результати матчів і дивись круті голи найпершим! Читай наш телеграм-канал.