Туреччина - це зараз футбольне місце зустрічі. Ігор Бурбас перетнувся з мінським «Динамо», за яке виступає Олександр Нойок. Екс-гравець донецького «Металурга» і «Металіста» трохи ностальгує, удосконалюється в чемпіонаті Білорусі і мріє потрапити в збірну України:

-Я не Рафаель, щоб себе описувати. Я такий, як і був, працьовитий. Працюю, стараюся, викладаюся. А за майстерністю, то це не до мене питання - я сам не знаю, який я. Але мені здається, що я став краще. Почав грати на іншій позиції. У цьому сезоні грав півзахисника, опорника, центрального захисника. Багато нового для себе виніс, плюс характер трохи по-іншому став проявлятися. Змужнів і в плані віку на рік подорослішав, а в плані футболу цей рік, напевно, найкращий. Хоча той сезон, який я провів в «Металурзі», теж, вважаю, був хорошим. Просто там взагалі у нас був колектив, команда. Там все-таки грали серйозні виконавці.

Наша збірна добре грає. Я, напевно, ще слабкий на даний момент, щоб туди потрапити. Але, природно, це мрія дитинства, я буду за неї боротися, боротися. Все залежить від мене, моєї гри. Якщо буду добре виглядати, можливо, якось потраплю в збірну.

Ми завжди граємо в Лізі Європи, завжди на виду, плюс цей чемпіонат зараз більш-менш добре виглядає. Приїжджають люди дивитися. Варіанти були, але я вирішив поки нікуди не йти. По-моєму, Туреччина була... Все-таки «Динамо» - це бренд білоруського футболу, і я йшов сюди осмислено. Ні в якому разі про цьому не шкодую. Природно, тут немає космічних таких зарплат, як раніше в Україні але, є добротні зарплати, які оплачуються вчасно.