Відома гімнастка, а тепер і спеціальний кореспондент телеканалу «Футбол» Ганна Безсонова дала ексклюзивне інтерв'ю для прес-служби ФК «Шахтар»:

- Ганна, гімнастика - це прекрасно. Але і футбол напевно у вашому житті відіграє певну роль?

- Як мінімум 50 відсотків футболу в мені є, і мені це подобається! Я завжди разом з татом дивлюся матчі, обговорюю, іноді сперечаюсь. Тобто я не вважаю, що футбол повинні дивитися тільки чоловіки. Цікавлюся не тільки гімнастикою і футболом, але і взагалі українським спортом в принципі. Але футбол на другому місці після гімнастики.

- Тому абсолютно логічно, що після відходу з великого спорту ви вирішили зосередитися на футбольній тематиці?

- Не те щоб логічно. Просто так вийшло. Завжди хотілося бути ближче, доторкнутися до всього цього, подивитися на футбол трохи з іншого боку.

- Ви якось згадували в інтерв'ю, що збираєтеся залишити спортивну журналістику. Але зараз ми вас бачимо на каналі «Футбол» у якості спеціального кореспондента. Тобто журналістика вас не відпускає чи ви не відпускаєте її?

- Справа в тому, що раніше я займалася журналістикою трохи іншого роду, було більше офісної роботи. Мабуть, тому мені не сподобалося. А тут багато руху і творчості, все дуже креативно. Можливо, не завжди дівчата і жінки розуміють, про що говорять футбольні журналісти, експерти. У них все так професійно. Я ж дивлюся на це жіночими спортивними очима і намагаюся передати футбол зсередини нашою жіночою мовою.

- Яким вам бачиться футбол зсередини?

- Дуже цікавий. Є багато нюансів, які я пізнаю і намагаюся їх донести глядачам.

- Мабуть, один з нюансів - спілкування з футболістами. Зокрема, перед матчем з «Ювентусом» ви на базі «Кірша» спілкувалися з гравцями «Шахтаря»...

- Так, хлопці, в принципі, всі відкриті для спілкування, всі дуже уважні, адекватні. Звичайно, можливо, не всі хочуть давати інтерв'ю перед грою, але я, як спортсменка, їх розумію. Це спорт, це нормально. Вони справжні спортсмени і професіонали своєї справи.

- Як футболісти реагують на те, що до них підходить для інтерв'ю, скажімо, не Іван Гресько, а чемпіонка світу Ганна Безсонова?

- У принципі, я не помітила якихось змін. Мені здається, про це краще у хлопців спитати. У будь-якому випадку, я ж не ставлю глибоко футбольні питання, які завжди ставлять журналісти. Мене, напевно, цікавить більш поверхнева інформація. Також цікаво з точки зору спортсменки порівняти своє спортивне життя і їх.

- Зараз ви контактуєте не тільки з «Шахтарем» але і з іншими українськими командами?

- Так, але поки все-таки більше з донецькою командою.

- Як до цього ставиться ваш батько, видатний динамівець? Не ревнує?

- Йому дуже приємно, що я, дочка-гімнастка, якимось чином торкаюся до його життя - до футболу. Ми дуже багато розмовляємо про це, я багато в нього запитую про якісь терміни. І я бачу, що він із задоволенням мені завжди розповідає про футбол. Він стежить за мною, і йому це подобається. А ревнощів з приводу «Шахтаря» у нього немає абсолютно. Він завжди говорить: «Ми, українці, вболіваємо не за когось конкретно, а за нашу націю». «Шахтар» - український клуб. А вибирають завжди найсильніших і вболівають за найсильніших.

- Тобто ви свій вибір зробили?

- Природно, мені хочеться працювати з найсильнішим клубом. На даний момент поки так і відбувається, і я отримую від цього задоволення. Сподіваюся, гравці «Шахтаря» мене зрозуміють і зроблять все можливе, щоб продовжувати так само успішно виступати і стати найкращим клубом Європи. А я буду поруч з ними, буду їх талісманом. (Сміється.)

Прес-служба ФК «Шахтар»