Рагнар Сігурдссон

Рагнар Сігурдссон Фото:: Офіційний сайт ФК Рух

Коментатор Кирило Круторогов детально розповідає про Рагнара Сігурдссона. Цими морозними днями напередодні Водохреща львівський Рух несподівано дав доволі гучний інфопривід, підписавши піврічний контракт з одним з лідерів та рекордсменів національної збірної Ісландії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рух підписав чвертьфіналіста чемпіонату Європи

Мабуть, не всім відомо, що в цій країні прізвища є похідними від імен батьків. Враховуючи, що тата новачка Руха звуть Сігурд, прізвище сина – Сігурдссон, тобто «син Сігурда». В одному з інтерв’ю Рагнар розповідав, що загалом в його країні не вдається заробляти на життя футболом, тому всі юні футболісти мріють виступати за кордоном або вимушені займатися ще й цивільною роботою.

Він народився не у заможній родині – мама працювала бухгалтером, батько на будівництві. Йому самому до 18 років доводилося братися за будь-які підробітки – допомагав на тих таки будівництвах теслярам, підмітав вулиці рідного Рейк’явіка, розвозив «Кока-Колу» та цукерки-ведмежати «Haribo», наповнюючи ними торговельні автомати, працював сміттярем, а також доглядав за головним стадіоном Ісландії, підстригаючи газон та малюючи лінії. Зароблені гроші завершувалися майже одразу після отримання і найдорожче, на що вдалося накопичити – одна з перших версій приставок «Play Station».

Рагнар виховувався в академії столичного клубу Філкір, ставши центральним захисником. З ним же підписав перший професійний контракт. Через три роки почав здійснювати мрію кожного ісландського хлопчика, який марить футболом, та поїхав до іншої країни, ставши гравцем шведського Гетеборга. В дебютному сезоні здобув чемпіонство і почав викликатися до збірної Ісландії, а наступного року виграв Кубок країни. Після трьох з половиною сезонів в Аллсвенскан вже без титулів він вирушив до Копенгагена, а його трансфер коштував 800 тисяч євро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишній гравець угорського клубу підписав контракт з Рухом

В Данії він знову став чемпіоном (2012/2013), а також відчув на смак єврокубки. Спершу – основний раунд Ліги Європи (до речі, зігравши 180 хвилин у двох поєдинках проти Ворскли на груповому етапі, зокрема в Полтаві). А згодом і Ліги чемпіонів – в сезоні 2013/2014 Сігурдссон провів усі шість матчів групи від стартового до фінального свистка. У суперниках були дуже серйозні опоненти – Реал, Галатасарай та Ювентус, а його команда здобула 4 очки та посіла останнє місце у квартеті.

Після того виступу його купив Краснодар, виклавши понад 4 мільйони євро. Саме в той період у його житті, а також в житті кожного ісландця, стався чемпіонат Європи у Франції. Там північна збірна виявилася справжньою сенсацією, вийшовши з групи та вибивши в 1/8-й англійців. Тоді британці вийшли вперед на четвертій хвилині, коли пенальті реалізував Руні, але саме Рагнар Сігурдссон зрівняв рахунок через дві хвилини, а невдовзі його партнер Колбейн Сігторссон забив переможний для острів’ян гол. 2:1 - і путівка до чвертьфіналу, де вони вже вилетіли від господарів турніру французів.

Оцінка Рагнара зросла і його запросив Фулхем, а Краснодар отримав 4,7 мільйона євро. Сам футболіст погодився на суттєве зменшення зарплатні, адже завжди мріяв зіграти в Прем’єр-лізі, вважаючи тамтешній чемпіонат найкращим в Європі. Щоправда, провівши рік в Чемпіоншипі, де ісландський центрбек грав приблизно в половині матчів, він вирішив повернутися до Росії та погодився на оренду в Рубін. А той період на Альбіоні він оцінив дуже самокритично: «Катастрофа або повний провал. Проте уся провина за це повністю на мені, адже я не поставився до справи достатньо серйозно. Не думав, що в дивізіоні, нижчому за АПЛ, буде так важко. В цьому і була помилка. У Фулхемі я не виклався на 100 відсотків».

Після півроку в Казані, де йому не сподобався стан доріг і брак розважальних закладів, він розірвав контракт з англійцями та став гравцем іншого російського клубу – Ростова. Говорив, що це місто у топ-трійці з тих, де він бував. Став лідером і капітаном команди, проте ще через два роки з’явилася інформація, що клуб розриває з ним угоду, а причина цьому – проблеми футболіста з алкоголем, через які він пропускав тренування. Щоправда, невдовзі Ростов спростував ці чутки, але Сігурдссон у січні 2020-го таки залишив Росію, де, до речі, знайшов своє кохання, розлучившись з дружиною-ісландкою і одружившись з росіянкою.

Минулої зими Рагнар опинився у вже знайомому Копенгагені. Зіграв у лютневих матчах плей-офф Ліги Європи, потім стався карантин, а після рестарту місцевої ліги він брав участь лише в трьох поєдинках, і ще у двох у новому сезоні, у вересні. Тобто з листопада 2019-го центрбек провів 7 матчів або ж 456 хвилин.

Особливий привід для гордості Рагнара Сігурдссона – 98 матчів за національну збірну Ісландії. Він посідає друге місце за кількістю проведених поєдинків (у рекордсмена Рунара Крістінссона лише на 6 ігор більше). Грав центрбек і в обох поєдинках проти збірної України у кваліфікації на ЧС-2018 (1:1, 2:0).

Зріст Сігурдссона - 187 сантиметрів. Він – розумний центральний захисник, адже намагається вигравати єдиноборства за рахунок переваги над суперником у швидкості мислення, а не ідучи у фоли. Ніколи більше чотирьох жовтих карток за сезон він не отримував і лише тричі в кар’єрі його вилучали з поля. Цікаво, що на клубному рівні востаннє він забивав у грудні 2016-го, за Фулхем у Чемпіоншипі, проте своїм дублем влітку 2019-го приніс перемогу збірній Ісландії в поєдинку з Туреччиною (2:1) у кваліфікації на Євро-2020.

Після підписання контракту з Рухом Рагнар заявив, що його головне завдання в новій команді – допомогти їй зберегти прописку в УПЛ. А спортивний директор клубу Володимир Лапицький розповів, що прихід ісландця – цілковита заслуга головного тренера Івана Федика. Вони знайомі за часів роботи Федика в штабі Олега Кононова у Краснодарі. Сігурдссон став другим ісландцем в історії нашої Прем’єр-ліги після Арні Вільхамссона, який виступав за Чорноморець та Колос.

Дізнавайся про результати матчів і дивись круті голи найпершим! Читай наш телеграм-канал.